Вторинна глаукома

Дуже часто одне не вилікуване вчасно офтальмологічне захворювання запускає ланцюгову реакцію, призводячи до розвитку нових, ще більш небезпечних патологій. Саме за таким сценарієм виникають важкі ускладнення захворювань очей, серед яких одне з найсерйозніших місць займає глаукома. Ця хвороба підступна тим, що може довго розвиватися приховано, поступово відбираючи зір. Якщо первинна форма патології часто виникає як самостійний процес, то вторинна завжди має конкретного попередника — іншу хворобу, травму або втручання.

Що таке вторинна глаукома?

Вторинна глаукома — це форма глаукоми, яка виникає внаслідок іншого захворювання ока або організму, травми чи хірургічного втручання. Вона зазвичай супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску та поступовим пошкодженням зорового нерва, що без лікування може призвести до незворотної втрати зору.

Щоб зрозуміти механізм розвитку цього захворювання, потрібно знати, як функціонує око. Всередині очного яблука постійно виробляється внутрішньоочна рідина. Вона живить структури ока, які не мають власних кровоносних судин (наприклад, рогівку та кришталик). У здоровому оці зберігається суворий баланс: скільки рідини утворюється, стільки ж має і відтікати через спеціальну дренажну систему ока, розташовану в куті передньої камери.

При розвитку вторинної глаукоми цей баланс порушується. Через запалення, спайки, пухлини або травми дренажна система ока частково або повністю блокується. Відтік рідини утруднюється, вона починає накопичуватися всередині, що неминуче провокує постійний або періодичний підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ). Цей тиск механічно здавлює судини та нервові волокна. Внаслідок тривалої компресії та погіршення кровопостачання відбувається незворотне пошкодження зорового нерва — головного провідника візуальної інформації від ока до головного мозку. Якщо цей процес не зупинити, нерв атрофується, і настає сліпота.

Відмінність вторинної глаукоми від первинної

Головна відмінність між цими двома формами полягає у причині та механізмі запуску патологічного процесу.

Первинна глаукома зазвичай розвивається як самостійне захворювання. Найчастіше вона пов’язана з віковими змінами в оці, генетичною схильністю або анатомічними особливостями будови ока. При первинній формі часто неможливо виділити одну конкретну хворобу, яка стала пусковим механізмом.

Натомість вторинна глаукома — це завжди наслідок. У цьому випадку лікар може встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок між порушенням відтоку внутрішньоочної рідини та попереднім фактором (наприклад, нелікованою катарактою, цукровим діабетом або ударом в око).

Ця відмінність кардинально змінює підхід до терапії. Якщо при первинній формі головне завдання — просто знизити тиск, то вторинна глаукома лікування вимагає комплексного. Офтальмолог повинен впливати не лише на нормалізацію тиску, але й обов’язково усувати основне захворювання, яке спричинило блок дренажної системи. Без лікування першопричини будь-які спроби знизити тиск будуть мати лише тимчасовий ефект.

Причини розвитку патології

Оскільки захворювання є вторинним, його можуть спровокувати найрізноманітніші фактори. Основні причини вторинної глаукоми включають:

• Запальні захворювання очей. Тривалі або важкі запалення судинної оболонки (увеїти, іридоцикліти), рогівки (кератити) або склери можуть призводити до утворення рубців і спайок, які механічно перекривають шляхи відтоку рідини.
• Патології кришталика. Найчастіше це перезріла катаракта, коли кришталик збільшується в розмірах, стає щільним і тисне на райдужку, або коли капсула кришталика стає проникною, і його білки забивають дренажну систему. Також причиною може бути вивих або підвивих кришталика.
• Травми та опіки. Механічні пошкодження, контузії, проникаючі поранення або хімічні опіки викликають крововиливи, розриви тканин та грубе рубцювання в зоні відтоку.
• Судинні порушення та системні захворювання. Тяжкий некомпенсований цукровий діабет (діабетична ретинопатія), тромбоз центральної вени сітківки або ішемічні стани призводять до кисневого голодування тканин ока. Організм намагається компенсувати це розростанням нових, але неповноцінних судин, які блокують кут передньої камери.
• Внутрішньоочні пухлини. Новоутворення можуть фізично здавлювати дренажні шляхи або перекривати їх продуктами розпаду пухлини.
• Хірургічні втручання. У деяких випадках патологія може розвинутися як ускладнення після складних операцій на сітківці або рогівці.

Види вторинної глаукоми

Залежно від фактора, що спровокував хворобу, в офтальмологічній практиці виділяють кілька основних форм. Точна класифікація видів вторинної глаукоми допомагає фахівцям обрати найефективнішу тактику лікування для кожного пацієнта.

1. Увеальна вторинна глаукома (післязапальна). Розвивається на тлі запальних процесів судинної оболонки ока. Крім того, запалення часто призводить до зрощення райдужки з кришталиком або рогівкою. Увеальна глаукома є однією з найпоширеніших форм.
2. Факогенна глаукома. Виникає виключно через проблеми з кришталиком (найчастіше на тлі занедбаної катаракти). Тиск підвищується з трьох причин: або кришталик сильно набрякає, збільшується в розмірах і фізично перекриває шлях для відтоку рідини; або він перезріває настільки, що його білки просочуються назовні й буквально забивають «фільтр» ока; або ж кришталик просто зміщується зі свого природного місця (наприклад, через травму) і блокує дренажні канали. 
3. Неоваскулярна глаукома. Одна з найважчих форм. Її найчастіша причина — занедбаний цукровий діабет або тромбоз вен сітківки. Через ішемію (нестачу кисню) на райдужці та в куті передньої камери починають хаотично рости нові патологічні кровоносні судини. Вони утворюють щільну фіброваскулярну мембрану, яка повністю блокує відтік рідини.
4. Посттравматична глаукома. Виникає після механічних травм, контузій (ударів), опіків або проникаючих поранень ока. Може проявитися як одразу після травми, так і через кілька місяців чи навіть років через поступове рубцювання дренажної зони.
5. Післяопераційна глаукома. Розвивається як реакція на деякі види хірургічних втручань, зокрема, після операцій з приводу відшарування сітківки, ускладненої заміни кришталика або пересадки рогівки.
6. Дистрофічна глаукома. Виникає на тлі важких дистрофічних або дегенеративних захворювань очей, які призводять до структурних змін у тканинах переднього відрізка ока.
7. Неопластична глаукома. Провокується внутрішньоочними доброякісними або злоякісними пухлинами, які механічно руйнують або перекривають шляхи відтоку внутрішньоочної рідини.

Симптоми: як розпізнати загрозу?

Клінічна картина патології може суттєво відрізнятися залежно від її причини. Захворювання прогресує повільно та непомітно, але іноді — починається з гострого, раптового нападу. Загальні симптоми вторинної глаукоми часто переплітаються з ознаками основного захворювання.

До найбільш характерних симптомів належать:

• Звуження поля зору. Це специфічна ознака глаукоми. Людина починає втрачати периферичний (бічний) зір, картинка стає тунельною — ніби ви дивитеся крізь підзорну трубу.
• Затуманення зору. Періодична або постійна поява «пелени» або туману перед очима, особливо вранці.
• Райдужні кола. При погляді на яскраве джерело світла (лампочку, фари авто) навколо нього з’являються кольорові ореоли.
• Біль в оці та відповідній половині голови. Відчуття тиску, важкості, розпирання всередині очного яблука, яке може віддавати у скроню або надбрівну дугу.
• Почервоніння очей та сльозотеча. Часто супроводжують запальні або неоваскулярні форми патології.
• Стрімке або поступове погіршення гостроти зору.

Важливо пам’ятати, що на початкових стадіях, особливо при повільному підвищенні тиску, виражені симптоми можуть бути повністю відсутні. Людина не відчуває болю і не помічає незначних змін зору, поки пошкодження зорового нерва не досягне критичної межі.

Діагностика: як виявити проблему?

Успіх лікування залежить від правильної та швидкої постановки діагнозу. Діагностика вторинної глаукоми є комплексним процесом. Офтальмолог має виконати два завдання: підтвердити факт наявності глаукоми та виявити першопричину, яка її спровокувала.

Пацієнти часто запитують: які методи обстеження необхідні при підозрі на глаукому? Стандартний діагностичний комплекс включає:

1. Перевірку гостроти зору (візометрію). Базове дослідження для оцінки загального стану зорових функцій.
2. Тонометрія. Вимірювання внутрішньоочного тиску. Сучасні клініки використовують безконтактні (пневмотонометрія) та контактні методи з високою точністю.
3. Периметрію. Дослідження полів зору. Дозволяє виявити навіть мінімальні, непомітні для пацієнта випадіння ділянок периферичного зору, що свідчить про ураження нерва.
4. Біомікроскопію. Детальний огляд структур ока під великим збільшенням за допомогою щілинної лампи. Лікар оцінює стан рогівки, кришталика, передньої камери.
5. Гоніоскопію. Візуальне дослідження кута передньої камери ока (зони дренажної системи) за допомогою спеціальної лінзи. Дозволяє побачити ступінь блокування шляхів відтоку.
6. Офтальмоскопію. Огляд очного дна для оцінки стану диска зорового нерва та сітківки.
7. ОКТ (Оптична когерентна томографія) зорового нерва. Високоточний метод, який дозволяє на мікроскопічному рівні оцінити товщину шару нервових волокон. ОКТ виявляє патологію на найбільш ранніх етапах, ще до появи змін у полях зору.

За необхідності лікар може призначити додаткові обстеження (наприклад, УЗД ока) для уточнення характеру пухлин або наслідків травм.

Як проводиться лікування?

Щоб зберегти зір, лікування вторинної глаукоми має бути невідкладним і складатися з цілого комплексу заходів. Як вже зазначалося, терапія ведеться у двох напрямках: нормалізація офтальмотонусу (внутрішньоочного тиску) та усунення першопричини (лікування запалення, видалення зміненого кришталика тощо).

Залежно від стадії та форми захворювання, застосовують такі методи лікування глаукоми:

• Медикаментозна терапія. Лікування зазвичай починають із призначення місцевих препаратів у вигляді очних крапель, які зменшують вироблення внутрішньоочної рідини або покращують її відтік. Також можуть призначатися протизапальні препарати або ліки, що покращують кровообіг у зоровому нерві.
• Лазерне лікування. Ефективний та малотравматичний метод. За допомогою лазера лікар створює мікроскопічні отвори в райдужці (лазерна іридотомія) або очищає забиті дренажні шляхи (лазерна трабекулопластика). Це дозволяє відновити природний відтік рідини без порожнинної операції.
• Хірургічне втручання. Якщо краплі та лазер не допомагають, або хвороба стрімко прогресує, показана хірургічна операція. Її мета — створити нові, штучні шляхи для відтоку рідини з ока. Хірург може сформувати мікроскопічний канал для відтоку під кон’юнктиву. У важких випадках (особливо при неоваскулярній або посттравматичній формах) виконується встановлення дренажу або клапанних систем. Це спеціальні мікроімпланти, які ефективно відводять зайву рідину і контролюють тиск протягом тривалого часу.

Слід розуміти, що при деяких формах (наприклад, факогенній) достатньо видалити катаракту та замінити кришталик на штучний, щоб внутрішньоочний тиск повністю нормалізувався.

Прогноз, ризик втрати зору та інвалідність

Сучасна медицина не здатна відродити загиблі нервові клітини, тому пошкодження зорового нерва є незворотним. Жодне лікування не поверне зір, який вже втрачено через атрофію нервових волокон. Універсального строку, за який може настати повна сліпота, не існує — цей процес може зайняти від кількох місяців (при гострих, важких формах) до десятків років.

Проте вторинна глаукома — це хоч і небезпечне, але контрольоване захворювання. Прогноз цілком залежить від того, наскільки рано виявлено патологію, наскільки точно встановлена її причина та чи дотримується пацієнт рекомендацій офтальмолога. Головний ключ до успішного лікування — це своєчасна боротьба не лише з підвищеним тиском, а й з тим станом, що його спричинив. Правильна діагностика та грамотно підібрана терапія здатні зупинити процес руйнування зорового нерва.

Якщо ви маєте в анамнезі травми очей, цукровий діабет, запальні захворювання чи катаракту — не чекайте появи симптомів, адже на ранніх етапах хвороба себе не видає. Довірте здоров’я своїх очей професіоналам. Сучасне обладнання та багаторічний досвід фахівців Центру відновлення зору Анатолія Совви дозволяють виявити захворювання на найбільш ранніх стадіях, встановити точну причину його появи та провести ефективне лікування. Запишіться на комплексне обстеження вже сьогодні, щоб зберегти яскравий та повноцінний погляд на світ на довгі роки!