Багато людей стикаються з тим, що зранку їхній зір здається туманним, наче вони дивляться крізь запітніле скло. Зазвичай це списують на втому, недосипання або вікові зміни, адже протягом дня «туман» поступово зникає. Проте якщо така проблема повторюється регулярно, а ранкове затуманення проходить дедалі повільніше, це може бути одним із перших проявів ендотеліальної дистрофії рогівки (дистрофії Фукса) — захворювання рогівки, яке потребує уваги офтальмолога.
Що таке дистрофія Фукса і як вона руйнує зір
З медичної точки зору, дистрофія Фукса (ендотеліальна дистрофія рогівки) — це хронічне, повільно прогресуюче захворювання, при якому поступово гинуть клітини внутрішнього шару рогівки — ендотелію. Це призводить до набряку рогівки та поступового погіршення зору.
Щоб зрозуміти, що саме відбувається з оком, потрібно поглянути на будову рогівки. Це прозора зовнішня оболонка ока, яка першою зустрічає і пропускає світлові промені. Щоб вона залишалася абсолютно прозорою, в ній підтримується суворий баланс рідини. За цей процес відповідає її найглибший шар — ендотелій рогівки.
Клітини ендотелію працюють як крихітні біологічні помпи: вони безперервно відкачують зайву рідину з тканин ока назад. Проблема полягає в тому, що ці клітини не здатні розмножуватися або відновлюватися. Коли розвивається дистрофія Фукса, вони починають передчасно слабшати і відмирати. Коли їх стає занадто мало, система дає збій. Зайва рідина накопичується, і виникає набряк рогівки. Вона потовщується, з’являється помутніння рогівки, і людина поступово втрачає здатність бачити світ чітко.
Причини дистрофії Фукса: чому виникає хвороба
Досліджуючи причини дистрофії Фукса, офтальмологи відзначають, що це захворювання має переважно спадковий характер. Якщо у когось із ваших найближчих кровних родичів була діагностована ендотеліальна дистрофія, ймовірність зіткнутися з нею у вас значно зростає.
До основних факторів ризику також належать:
- Вікові зміни. Зазвичай захворювання починає активно прогресувати після 50 років, хоча приховані процеси відмирання клітин можуть початися значно раніше.
- Супутні фактори. Перенесені запалення, серйозні травми ока або складні внутрішньоочні операції можуть прискорити загибель і без того ослаблених клітин.
Симптоми та ознаки дистрофії Фукса: чому зір гірший вранці?
На ранніх стадіях хвороба протікає приховано і може бути виявлена лише випадково під час огляду. Проте згодом з’являються характерні ознаки дистрофії Фукса, серед яких найпоказовішою є погіршення зору одразу після пробудження.
Чому так відбувається? Коли ви спите із заплющеними очима, волога з поверхні рогівки не випаровується. Це створює величезне навантаження на ослаблені клітини, тому до ранку набряк сягає свого піку. Коли ж ви прокидаєтесь і починаєте кліпати, зайва рідина поступово випаровується на повітрі, і до обіду затуманений зір може тимчасово покращуватися.
З часом хвороба прогресує, і з’являються інші, більш виражені симптоми дистрофії Фукса:
- туман перед очима вже не розсіюється протягом усього дня;
- з’являється сильна світлобоязнь та дискомфорт при яскравому освітленні;
- навколо джерел світла (фар автомобілів, ліхтарів) виникають яскраві ореоли або відблиски, що дуже заважає керувати авто у вечірній час;
- на пізніх стадіях на поверхні ока утворюються мікроскопічні пухирці з рідиною; коли вони лопаються, пацієнт відчуває сильний біль і відчуття піску в оці.
Як встановлюють точний діагноз
Виявити проблему візуально без спеціальної апаратури неможливо. Базовий огляд очного дна та переднього відрізка під мікроскопом (щілинною лампою) дозволяє лікарю побачити специфічні зміни на задній поверхні рогівки.
Для точної оцінки стану пацієнта в сучасних клініках проводять два ключові обстеження: пахіметрію (вимірювання товщини рогівки для визначення рівня набряку) та ендотеліальну мікроскопію (фотографування та точний підрахунок кількості живих клітин на квадратному міліметрі тканини).
Сучасне лікування дистрофії Фукса
Повністю зупинити процес відмирання клітин або виростити нові наразі неможливо. Проте грамотне консервативне лікування дистрофії Фукса дозволяє роками успішно контролювати набряк і підтримувати комфортну гостроту зору.
На початкових етапах лікарі призначають спеціальні гіпертонічні краплі або мазі. Вони працюють за принципом губки — ефективно «витягують» зайву рідину з тканин рогівки, зменшуючи набряк. Також пацієнтам рекомендують захищати очі від ультрафіолету сонцезахисними окулярами.
Якщо хвороба переходить у важку стадію, постійний біль заважає жити, а краплі вже не знімають набряк, розглядається хірургічний метод — кератопластика (або пересадка рогівки).
Сьогодні офтальмологія зробила великий крок уперед. При цьому діагнозі вже не обов’язково пересаджувати рогівку на всю її товщину. Завдяки сучасним технологіям хірурги проводять ювелірні операції, під час яких замінюють виключно один пошкоджений внутрішній шар ендотелію на донорський. Така часткова дистрофія рогівки та її лікування дозволяє пацієнтам відновити зір набагато швидше, а ризик відторгнення матеріалу зводиться до мінімуму.
Коли варто терміново записатися до лікаря
Захворювання розвивається повільно, і втрата зору при ньому не є раптовою. Ваша головна перевага — це своєчасна діагностика. Чим раніше буде виявлена проблема, тим довше ви зможете обходитися медикаментозним лікуванням, зберігаючи звичний рівень життя без операцій.
Якщо ви почали регулярно помічати ранкове затуманення зору, відблиски від фар під час водіння автомобіля або підвищену чутливість до світла, не зволікайте. У Центрі відновлення зору Анатолія Совви ви можете пройти повну комп’ютерну діагностику на передовому обладнанні. Наші спеціалісти точно оцінять стан клітин вашої рогівки та підберуть правильну схему підтримки, щоб зберегти чіткість вашого погляду на довгі роки.