У перші роки життя зорова система дитини особливо чутлива до будь-яких перешкод у процесі формування гостроти зору. Одне з найпоширеніших порушень такого роду — амбліопія, яка може не мати явних зовнішніх ознак, але може вплинути на якість зору в майбутньому. Амбліопія, або «ліниве око», трапляється приблизно у 2–3 дітей зі 100, при цьому дитина зазвичай не скаржиться на проблему, тому головну роль у її своєчасному виявленні відіграють профілактичні огляди в офтальмолога.
Що таке амбліопія
Амбліопія — це стійке зниження гостроти зору одного, рідше обох очей, один із різновидів порушення бінокулярного зору, що виникає через збій у взаємодії ока та мозку в період формування зорової системи. У нормі кожне око передає власне зображення до мозку, а зорова кора об’єднує сигнали від обох очей в одну об’ємну картину. Так формується бінокулярний зір, завдяки якому людина оцінює глибину простору та відстань до предметів.
При амбліопії взаємодія очей порушена. Через різні фактори одне око починає постачати мозку менш чітке зображення. Щоб уникнути двоїння, мозок поступово пригнічує сигнали слабшого ока і спирається переважно на сильніше. Слабше око отримує все менше «тренування», тому його гострота зору продовжує знижуватися.
Амбліопію слід відрізняти від звичайної короткозорості чи далекозорості. Якщо рефракційну помилку окуляри одразу роблять чіткою, то при амбліопії тільки підбору лінз недостатньо — зоровій системі потрібно ще й відновити повноцінне використання слабшого ока.
Причини розвитку амбліопії
Амбліопія формується, коли впродовж критичного періоду розвитку зору мозок регулярно отримує нерівноцінну інформацію від двох очей.
Основні причини амбліопії:
- косоокість — при постійному відхиленні ока мозок пригнічує його зображення, щоб позбутися двоїння;
- анізометропія — суттєва різниця в короткозорості, далекозорості чи астигматизмі між очима;
- двобічні рефракційні порушення зору у дітей — виражена далекозорість, короткозорість чи астигматизм на обох очах, що довго залишаються нескоригованими;
- перешкоди для проходження світла — вроджена катаракта, помутніння рогівки, виражений птоз;
- поєднання кількох факторів, наприклад косоокості та анізометропії.
Ризик розвитку «лінивого ока» вищий у дітей, народжених передчасно чи з малою масою тіла, а також за наявності амбліопії, катаракти чи косоокості в найближчих родичів. І все ж не кожна дитина з короткозорістю чи косоокістю обов’язково матиме амбліопію. Вирішальні фактори — вік виникнення проблеми, її вираженість і своєчасність корекції.
Симптоми амбліопії у дітей і дорослих
Тривала відсутність очевидних проявів — це головна складність амбліопії. Якщо здорове око бачить добре, дитина не усвідомлює, що іншим оком бачить значно гірше, тому нічого не каже рідним. Батьки можуть помітити примружування чи часте закривання одного ока, нахил голови під час розглядання предметів, труднощі з оцінюванням відстані та незграбність під час ігор, швидку зорову втому під час читання та малювання, помітне відхилення одного ока.
Жоден із симптомів амбліопії не відноситься тільки до цього стану. Вони трапляються і при інших порушеннях зору, тому точний діагноз може встановити лише офтальмолог. За спостереженнями AAPOS, у значної частини дітей амбліопію виявляють на плановому огляді.
У дорослого з амбліопією з дитинства основною ознакою залишається стійко нижча гострота зору одного ока. Якщо ж зір раптово погіршився вже в дорослому віці, це не амбліопія. У такій ситуації потрібно терміново пройти обстеження.
Види та ступені амбліопії
Ступені амбліопії лікарі оцінюють за найкращою коригованою гостротою зору. Кількість діоптрій у рецепті на окуляри тут не показова, оскільки діоптрії характеризують не ступінь функціонального порушення, а рефракцію. У дослідженнях до помірної амбліопії відносили гостроту зору приблизно 0.5–0.25, до амбліопії високого ступеня — 0.2–0.05.
Залежно від механізму розвитку виділяють такі види:
- рефракційну амбліопію — пов’язана з некоригованою анізометропією чи двобічним порушенням рефракції;
- дисбінокулярну амбліопію — розвивається на тлі косоокості;
- обскураційну амбліопію — виникає, коли зоровий сигнал у дитинстві не міг нормально досягати сітківки через катаракту, помутніння рогівки чи птоз.
Остання потребує найшвидшого втручання, оскільки сильніше за інші обмежує розвиток зорової системи. Також трапляються змішані форми, коли кілька механізмів діють одночасно.
Діагностика амбліопії
Обстеження починається з повного огляду в офтальмолога. Лікар визначає гостроту зору кожного ока окремо, оцінює рефракцію та перевіряє, наскільки узгоджено працюють обидва ока. У дітей особливо важлива рефракція в умовах циклоплегії — перевірка після крапель, що тимчасово розслабляють акомодацію. Завдяки цьому можна точно визначити порушення та підібрати корекцію.
Під час обстеження також оцінюється положення очей, характер фіксації погляду кожним оком, бінокулярний зір і стереозір, стан рогівки, кришталика та очного дна, рухливість очей та інші можливі причини зниження зору. Діагноз амбліопії встановлюють, переконавшись, що вона пов’язана саме з порушенням розвитку зорової системи. Домашня перевірка зору за таблицею чи підбір окулярів без повноцінного обстеження не замінюють консультацію офтальмолога.
Лікування амбліопії у дітей
Мета лікування амбліопії — забезпечити чітке зображення на сітківці та навчити мозок повноцінно використовувати слабше око. Тактика залежить від причини амбліопії, віку дитини та гостроти зору.
При лікуванні амбліопії у дітей спочатку застосовується оптична корекція. Дитині підбирають окуляри чи контактні лінзи: у деяких випадках цього достатньо для помітного покращення зору за кілька місяців. Якщо ж гострота зору слабшого ока залишається недостатньою, призначається оклюзія здорового ока. Закривання кращого ока спеціальним пластиром на визначену лікарем кількість годин на день змушує дитину активно користуватися амбліопічним оком. Режим оклюзії підбирають індивідуально та самовільно не змінюють, адже дотримання призначеної схеми значною мірою визначає результат.
Альтернативою чи доповненням оклюзії може бути пеналізація атропіном. Краплі тимчасово погіршують фокусування кращого ока зблизька, через що мозок починає більше спиратися на слабше. Оклюзія та атропін у дітей дають подібне за ефективністю покращення гостроти зору.
У питанні, як лікувати амбліопію, найкращий результат дає ранній початок терапії, поки зорова система дитини найбільш пластична. Проте і в старших дітей та підлітків дослідження фіксують помітне покращення зору, хоча лікування може бути тривалішим.
Від чого залежить результат лікування
Найбільше на результат впливає вік початку лікування. Чим раніше виявлена проблема та розпочата корекція, тим більше можливостей для нормального розвитку зорової системи. Результат також залежить від причини амбліопії: рефракційна, дисбінокулярна та деприваційна форми відповідають на лікування по-різному, тож потрібно не тільки стимулювати слабше око, а й усунути фактор, що заважає його розвитку. Крім того, має значення ступінь і тривалість зниження зору. Чим виразнішою та тривалішою була амбліопія, тим складніше досягти високої гостроти зору.
Правильність підібраної корекції відіграє не менш важливу роль. З ростом дитини рецепт на окуляри змінюється, тому потрібні регулярні огляди і дотримання призначеної схеми, адже оклюдер чи краплі дають результат тільки при регулярному застосуванні. Лікар оцінює динаміку гостроти зору впродовж лікування та за потреби коригує тактику, тож амбліопію лікують індивідуально.
Якщо у дитини помітна косоокість, швидка зорова втома чи будь-які інші описані вище ознаки, краще якнайшвидше пройти повне офтальмологічне обстеження. Діагностика зору у дітей в Центрі відновлення зору Анатолія Совви дає змогу точно визначити причину зниження зору та підібрати індивідуальне лікування.